Молитва справами завжди була й залишається однією з найвищих форм молитви 

Падре Піо

19 квітня 2005 року

Я ЄСМЬ Падре Піо. Я ЄСМЬ який прийшов до вас через цього Посланника. Можливо, для багатьох з вас моє ім'я незнайоме.

Я жив у минулому столітті в Європі, і я був священиком Римсько-Католицької Церкви.

Я став відомим завдяки набутим мною дарам Святого Духа, але більшість людей  знали мене завдяки стигматам, які я носив більшу частину свого життя.

Люди натовпами приїздили на богослужіння, які я проводив, щоб тільки поглянути на мої стигмати.

Я ніс цей тягар у своєму тілі, тому що на внутрішніх рівнях я прийняв на себе цей тягар. Це було добровільним бажанням моєї душі нести ці стигмати. Водночас із цими стигматами я взяв на себе значну частину світової карми.

Я належав до Римсько-Католицької Церкви все своє життя, і я служив цій церкві. Багато хто уже після моєї смерті наводив мене як приклад за зразок відданості церкві й покірності церковним догмам і правилам.

Я дійсно залишився в церкві навіть після того, як мене позбавили на довгі роки права приймати сповідь у парафіян. Це було основною частиною мого служіння. Під час сповіді я брав на себе частину карми тих людей, яких я сповідував, щоб полегшити їхній тягар. Я також мав можливість під час сповіді бачити справжні причини тих проблем, з якими люди стикалися у своєму житті, і я міг давати їм наставляння, необхідні для їхніх душ. Я розмовляв не тільки з людиною, яку я сповідував, я розмовляв з душею цієї людини, і я намагався зробити все можливе, щоб полегшити тягар, що лежить на цій людині як карма її минулих вчинків. Хоча в західній християнській церкві не використовується такий термін, як карма. Однак я мав можливість бачити причини страждань душ і робив все від мене залежне, щоб полегшити це страждання та направити зовнішній розум людини, яку я сповідував, на правильний шлях, що дозволяє уникнути причин страждань її душі в майбутньому.

Багато хто ставить мене за приклад зразка упокорювання перед церковною ієрархією. Я дійсно не покинув церкву за всі довгі роки, які мені довелося чекати повернення мені права приймати сповідь. Я не покинув церкву не тому, що змирився з несправедливістю щодо мене з боку керівництва церкви. Я не бачив іншого шляху, крім Римсько-Католицької Церкви, скориставшись яким я міг би надавати настільки дієве служіння людям. І що я міг протиставити цьому рішенню керівництва церкви? Свою боротьбу? Почати боротися за своє право служити людям?

Я справедливо розсудив, що Бог має право спокушати мене будь-яким шляхом. І Він зробив це через керівництво церкви.

Бог позбавив мене права використовувати мій дар, Бог, а не люди, які в такому випадку стали виконавцями Його волі.

Тому не йдеться про мою покірність та упокорювання перед керівництвом церкви й законом церкви, ідеться про мою покірність та упокорювання перед Волею Бога.

Бог має право позбавити нас всього, до чого ми відчуваємо хочби найменшу прихильність, щоб перевірити нас, нашу відданість Його Волі й наше упокорювання.

Існують тільки ваші взаємини з Богом, ваші особисті взаємини з Богом і ваші особисті взаємини з дияволом. І те й інше перебуває всередині вас. Тому не має значення, до якої релігії, релігійної групи або до якого релігійного напрямку виналежите. Найголовніше – це ваші особисті взаємини з Богом.

Ви можете бігати з однієї церкви в іншу, з однієї релігії в іншу, але ви не знайдете заспокоєння у своїй душі доти, поки не зрозумієте що і Бог, і диявол перебувають всередині вас. А зовнішня релігія і зовнішня релігійна система мають лише допоміжне значення. І вони корисні вам тільки доти, поки допомагають вам розібратися з рішенням ваших внутрішніх проблем і ваших внутрішніх питань. Доти, поки вони допомагають вам вирішити найголовніше питання, питання про ваші взаємини з Богом.

І ви завжди повинні пам'ятати, що всередині будь-якої церкви є люди, які є щирими служителями, і є люди, які прийшли до церкви для того, щоб поклонятися своєму его.

І щирих служителів завжди менше. Але вони є в будь-якій церкві й у будь-якій релігії. Тому що сила будь-якої церкви і її вплив засновані саме на тому Світлі, яке несуть у собі святі цієї церкви й цієї релігії.

Якщо церква починає переслідувати своїх святих, то така церква приречена на повільне вмирання, тому що вона позбавляється основи, на якій вона стоїть.

Тому ви можете шукати нові релігії та нових людей, які несуть вам знання, але ви можете також залишитися в рамках традиційних релігій і традиційних церков. Усе визначається не зовнішньою приналежністю до правильного або неправильного релігійного напрямку, усе визначається вашим внутрішнім прагненням і пошуком істини всередині вас самих.

І якщо ви щиро спрямовані, ви завжди в рамках будь-якої релігійної конфесії зустрінете людей, співзвучних вам за вібраціями, і ви отримаєте від них саме те, що найбільш необхідно вам для розвитку вашої душі в цей момент. І це можуть бути не тільки слова схвалення та заохочення, але й випробування, які ви повинні із честю витримати, тому що в нинішній момент це якраз те, що найбільш необхідно вашій душі для її розвитку.

І ймовірність того, що ви стикнетеся з хибними релігійними течіями й хибними сектами за межами офіційних релігій точно така сама як iмовірність того, що ви стикнетеся з тими, хто хибно трактує релігії всередині старих і, здавалося б, перевірених конфесій.

Ви самі своїми вібраціями й своїми енергіями притягуєте до себе ті життєві ситуації, які, насправді, є для вас тестами на вашому шляху, і з котрих ви маєте із честю вийти.

Тому не прагніть знайти Бога зовні вас. Прагніть встановити взаємовідносини з Богом всередині вас. І ви обов'язково знайдете на своєму шляху людину, яка має сан священика чи ні, котра дасть вам необхідні знання на вашому шляху.

Умійте слухати своє серце, умійте розпізнавати вовків в овечих шкурах, які в достатку нишпорять і шукають спосіб заволодіти вашою душею як всередині традиційних релігійних конфесій, так і за їхніми межами. І немає ніякої гарантії, що та людина, яку ви зустрінете на своєму шляху за межами офіційної церкви, дасть вам те, що вам необхідно.

Ви потрапляєте в ті життєві ситуації, які притягуєте до себе своїми вібраціями.

І для когось необхідно вийти за межі традиційної церкви, а для когось якраз необхідно бути в рамках цієї церкви. Не тому, що ця церква така вже хороша, але просто для недосвідченої душі цієї людини буде краще, якщо вона опиниться у звичних, пропахлих пилом традиціях. А від свіжого повітря така душа може просто захворіти й не витримати випробувань.

Немає й не може бути ніяких загальних рекомендацій для всіх. Кожна людина перебуває на своєму ступені еволюційного розвитку. І те, що добре для одного, може бути просто згубним для іншого.

І на закінчення я хотів би дати вам кілька рекомендацій.

Ніколи не поспішайте прийняти на себе ніякі зобов'язання, пов'язані з фінансовими прихильностями до будь-якої організації. Ніколи не підписуйте ніякі зовнішні документи й договори.

Ваші взаємини з Богом не можуть бути засновані на жодних зовнішніх зобов'язаннях, що пов'язують вас із будь-якою церквою або організацією.

Ви самі, і тільки ви самі, можете вирішити, скільки грошей або яке майно ви можете пожертвувати тій чи іншій організації або церкві.

І жодна організація, яка перебуває на фізичному плані, не може змусити вас брати на себе фінансові зобов'язання з утримання цієї організації.

Для того, щоб вам знайти шлях до Бога, вам не треба належати ні до якої зовнішньої організації. Але для того, щоб реалізувати Божественні керівні принципи у вашому житті відповідно до закону тієї країни, у якій ви проживаєте, вам може знадобитися зовнішня організація. Але ця організація зовсім не обов'язково буде релігійною. Це може бути будь-яка організація, призначена для привнесення принципів Божественного керівництва в будь-яку сферу вашого життя: виховання дітей, турботу про людей похилого віку й знедолених, охорону здоров'я, медичне обслуговування, освіту й навіть будь-який бізнес.

Життя різноманітне, і будь-яка сфера людської діяльності потребує того, щоб бути заснованою на вищих Божественних принципах, а не на принципах наживи. І тільки від вас самих залежить, якими принципами ви будете керуватися у вашому житті при створенні цих організацій.

І часом, якщо ви здатні побудувати організацію та здійснювати керівництво нею відповідно до вищих Божественних принципів, ви приносите користь не меншу, ніж якби ви присвятили своє життя молитвам у монастирі.

Молитва справами завжди була й залишається однією з найвищих форм молитви.

Я ЄСМЬ Падре Піо.