Я ЄСМЬ Микола Реріх.

Минулого разу під час мого приходу я казав про ситуацію в Росії. Я казав про те, що турбує мене.

І сьогодні я маю намір зробити спробу достукатися до ваших сердець. До сердець тих, хто перебуває  у втіленні. І передусім до сердець тих людей, які живуть у Росії.

Дуже мало дійсно відданих і щирих. Дуже багато тих, хто бажає поживитися на всьому, і серед цього всього й на прагненні до духовних пошуків молоді та й середнього покоління.

Мені є про що  попередити, і мені є про що застерегти. Завжди туди, де Світло, злітаються зграї вороння, щоб напитися крові Агнця.

Тому пильність і обережність повинні вами керувати.

Збираються натовпи народу. Подумайте: чи треба вам туди йти?

Час такий, що в будь-який момент можна чекати вибуху. І однієї іскри вистачає, щоб підірвати цілий склад, у якому є вибухові речовини.

Зараз, як ніколи раніше, потрібна пильність та обережність. На кожного реального світлоносця припадають тисячі, які охочі скуштувати Світло й покористуватися.

Час суворий. Час небезпечний. Не тим небезпечний, що можете не дожити до Перемоги Сил Світла, а тим небезпечний, що можете не зберегти душу.

Дуже прості дії слід робити. Піклуватися про чистоту думок, тіла, почуттів. Піклуватися про чистоту навкруги. Поставити заслін всій тій вульгарності, яка лізе з кожного кута, з екранів телевізорів.

Припинити доступ нездарності й низькопробності у свій світ.

Треба протиставити протилежним силам згуртованість щирих сердець.

Там, де Істина, там Владики встановлять щит і обережуть.

Який жаль, що колективне несвідоме росіян зробило вибір не на користь тих порад і рекомендацій, які дають Владики. Який жаль, що Росія послідувала по стопах західної цивілізації. І душі людей, які потягнулися було до Істини, були відведені зі Шляху яскравими брязкальцями й спокусами.

Важкий вибір, коли стільки спокус. Але відмова від спокус, подолання спокус завжди відкривали Світлий Шлях. Нехай мала кількість витримала випробування, нехай мала кількість спрямувалася Шляхом, накресленим Владиками, але ці одиниці здатні доки стримувати оскаженілі юрби, що хитрістю та спокусою відводять зі Шляху багато світлих душ.

Як треба бути багаторазово обережніше. І попереду ‒ ще суворіші часи.

Хочеться попередити й передати свій досвід якомога більшій кількості світляків. Хочеться достукатися до сердець тих, хто втратив надію та не бачить просвіту в навколишньому житті.

Ваш час настане й настане неодмінно. Треба витримати. Треба об'єднатися і дати відсіч всім юрбам, які наступають з усіх боків.

Зсередини кращого друга буває вжалить змія. Втрати примушують обливатися кров'ю серце. Але неминуче. Тому що час суворий. І нібито ворог захопив Росію.

Сила-силенна юрб.

Але вірю в те, що прийдуть билинні богатирі, розпрямлять плечі й сколихнеться земля російська й запалає надією на нові часи.

Усе ще можна змінити, і Перемога можлива.

Москву здали французам у 1812 році. І зараз довелося пожертвувати столицею, щоб зберегти сили. Надто велика Росія, щоб можна було її захопити.

У кожному сільці, на кожному хуторці сидить невинна на вигляд старенька або старенький і помислами своїми й молитвами очищає простір на багато,  багато верст навкруги.

Були й важчі часи. Витримали. І зараз витримаємо!

Небезпека в тім, що ворог причаївся в залитих штучним освітленням вітринах крамниць, у святковій мішурі й перемістився на тонкий план думок і почуттів, в ефір теле- і радіопередач, у віртуальну реальність інтернету.

Новий вигляд не повинен затулити внутрішню суть. Не все те золото, що блищить. Не всі ті пастирі, хто говорить про Бога. Багато вовків в овечих шкурах, доведеться всіх їх розпізнати й вивести на Світло Істини.

Ваші досягнення багаторазово посилю, якщо зможете за всіма хитрощами розпізнати змію зради, єхидну богохульства й шакала брехні.

Після того як важлива справа буде завершена, відсвяткуємо Перемогу. А зараз не час відпочивати, не час ухилятися від роботи. Часу залишилося дуже мало й треба використовувати кожну годину для роботи, для Братства.

Нове завжди зустрічало опір. А те нове, що приходить, затьмарить все, що було досі.

Нова свідомість дасть можливість прорости новому суспільству. Тому живіть так, як ніби це ваш останній день і треба все встигнути, що обіцяли Владикам перед втіленням.

Багатьох втратили. Тому кожному доведеться битися за десятьох. Потурбуйтеся про чистоту ваших убрань, щоб ні в чому було докорити.

Не йдіть на поводі у тих, хто втягує вас у довгі спори, критику й засудження. Відсічіть все зайве й ідіть ходою, що летить, у майбутнє!

Я ЄСМЬ Микола Реріх.